Квіти

Розмноженні сансевіеріі мікадо

У лютому цього року я писала про сансевіеріі цилиндрике, точніше про варіант, коли і рослина виглядає дуже цікаво – товсті стебла виростають наче з-під землі і ніяких тобі поруч ювенільних листочків та іншої некондицію.

У тій статті я назвала цю композицію квіткою-одноденкою, не всі зі мною погодилися – хтось писав, що нові листя зросли лише через два роки (якщо я правильно зрозуміла той коментар).

І приблизно, коли та вийшла стаття, я купила собі розетку циліндрики мікадо – це мініатюрна версія звичайної, стебла у неї тонше і нижче. Ну і вирішила я її розмножити, а заодно подивитися, як швидко вона дасть діток. Тим більше, що довгі листи купленого мною рослини були трохи зіпсовані.

Вид перед пересадкою

Цілком листя вкорінювати я не стала, а порізала їх на сегменти по 7-10 см, встромила все в горщик з пухкою землею, помістила в пакет і поставила на підвіконня. Було це приблизно у березні. Декілька сегментів відразу згнили, і я їх прибрала, решта стояли без руху приблизно пару місяців, пакет весь цей час я не знімала, але перенесла горщик на балкон, оскільки сонце стало світити все сильніше і в кімнаті мої живці ризикували просто зваритися.

Через два місяці землі здалися зелені листочки, майже одночасно 5 штук, спочатку мені здалося, що від двох живців утворились дві розетки, а якісь поки не дали приросту, тому я досить довго їх не рассаживала, все чекала, може інші дадуть паростки.

Коли нові листочки стали приблизно по сантиметру пакет я зняла.

У підсумку до пересадки я приступила тільки в кінці жовтня. Вийняла всі землі і виявилося, що кожен держак дав одну розетку, хоча якщо придивитися, то на деяких видно ледь намітилися нирки з іншого боку.

На фрагменті листа видно ще одна нирка.

Перші листки в розетці вийшли ювенільними, тобто несхожими на дорослі листя. Приблизно такі розетки і будуть відростати від покупної циліндрики з одними прямими гілками з землі. До нас в Леруа їх щось зараз не привозять, але хочу обов’язково купити і на практиці подивитися, що буде, ну і заодно обзавестися нормальної цилиндрикой.

До речі, в тому ж Леруа з’явилася ось така нова фішка з сансами.

Проста зейланика, але посаджена віялом. В принципі красиво, але теж недовговічне. Спробувати, чи що, зі свого зейланикой таке винайти?

У підсумку отримаємо старий добрий “тещин язик”

І ще про сансеверии вичитала цікаву штуку, але сама ще не перевіряла, немає вихідного матеріалу поки що. Так от, багато сансоводы пишуть про те, що гарні смугасті сорти розмножуються тільки дітками, а з укоріненого листа виростають звичайні. Але в одному старому журналі про домашніх кольорах я прочитала, що вид дітки від черешка буде залежати від того, на якій частині утворюється брунька і якщо на кольоровий, то нова рослина теж буде сортовим. І радять для збільшення шансів на отримання потрібних діток вирізати зелену частину так, щоб у землі була тільки кольорова. Як думаєте, це правда? Може хто-небудь пробував?